Тема: Вступ. Мова – суспільне явище. Узагальнення та систематизація вивченого. Просте речення. Двоскладне й односкладне речення
Завдання:
-усвідомлення учнями суспільної ролі мови як найважливішого засобу спілкування між людьми; повторення відомостей про просте речення, односкладне і двоскладне речення;
-поглиблення діалектико-матеріалістичного світогляду ними; значення мови як суспільного явища; формування навичок вживати у мовленні речення різних типів; формування комунікативної компетентності;
-зміцнення любові до материнської мови; виховання інтересу до мови як навчальної дисципліни.
Обладнання: висловлювання про мову класиками української мови, словники, магнітофонні записи, малюнки.
СТРУКТУРА МОДУЛЯ Епіграф Ну, що б здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує – Знать, од Бога. І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!..
І м-м
І.Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку
1. Вступна бесіда. Вступна бесіда готує до засвоєння поняття про мову як найважливіший засіб комунікації і мотивує її вчення. Два-три учні розповідають про свої канікули. Учитель пропонує уявити неймовірну ситуацію – відсутність мови – і сказати чи можна розповісти про канікули або передати будь-які думки в такій ситуації. Учні колективно доходять до висновку, що без мови неможливе спілкування, обмін думками. Учитель звертає також увагу на мовлення учнів, підкреслює необхідність багато працювати над удосконаленням його.
ІІ. Визначення теми і мети уроку.
ІІІ. Пояснення вчителя.
Ознайомлення учнів з природою і сутністю мови, з багатством української мови, історією окремих слів. Слово вчителя. Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська нація – сформована, цивілізована, працьовита, талановита. Українська мова ніжна і милозвучна, сповнена чарівності і витонченості, сповнена пестливих виразів. “Все можна цією мовою вдіяти, – приголубити, нашепотіти чари, потрясти душу, примусити глибоко задуматися, затужити, а можна й обсипати ласкою радості, захопити нестримними веселощами, дати душі силу на нечувані подвиги. Всесильна, могутня мова Тараса Шевченка” – так писав М.Шумило. Рідній мові присвячено чимало віршів. Дуже часто поети висловлюють в них своє вболівання за її долю. Люди спілкуються між собою, передають знання наступним поколінням, користуючись спеціальними мовними знаками – словами, реченнями. Наприклад, переходячи вулицю, ми на слова “Обережно! Машина!” реагуємо так само як і на знак – червоний колір світлофора. Але не тільки в таких ситуаціях слово, речення виступають знаками. Кожне слово є знаком, де б воно не вживалося. Зустрілося, наприклад, у тексті слово дружба, і ми вже знаємо, що йдеться про людські стосунки, про спільність інтересів, довір’я, відданість. Слово будинок є сигналом того, що йдеться про споруду, яка призначена для житла. Почувши речення “Надворі мороз”, ми згадуємо про теплий одяг, отже, прореагуємо на мовний знак. Але цей знак зрозумілий лише для тих, хто володіє українською мовою, бо в інших мовах той самий зміст передається іншими засобами, іншими знаками. Це свідчить про те, що мовні знаки є умовними. Ми не можемо сказати, чому дерево названо деревом, або певні стосунки між людьми – дружбою. Між звучанням слова і тим що воно позначає, немає безпосереднього прямого зв’язку. З цього погляду мовний знак є довільним. Але так4а довільність, умовність мовних знаків зовсім не означає, що люди для спілкування вибирають будь-які знаки і по-своєму змінюють їх. Щоб мова виконувала роль головного засобу спілкування, щоб нею передавалися набуті людьми знання, її знаки повинні бути постійними, усталеними, всім зрозумілими. Українською мовою можна висловити і найскладніші наукові поняття. Рідною мовою творили генії української літератури – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. В перекладі українською мовою знайшли нове втілення шедеври літератури зарубіжної – твори Пушкіна, Адама Міцкевича, Шекспіра, Бальзака. Українська мова милозвучна і співуча. Недарма її називають солов’їнною.
IV. Практична робота.
Списати висловлювання про мову. Дати відповідь на запитання. 1. Що таке мова? 2. Яка роль мови у суспільстві?
1. Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. (О.Гончар) 2. Мова – коштовний (дар) скарб народу. (І.Франко) 3. Слово, як і злак хлібний, виростає з тієї землі, на якій живеш і в яку ляжеш. (І.Федорів) 4. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені. (В.Сухомлинський) 5. А мова й історія – це ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо водночас. (О.Гончар) 6. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, розвиваймо її. (М.Рильський) 7. Мова – одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів, а звідси – предметів та явищ, може тільки той, хто знає мову. (З журналу)
V. Прислів’я, приказки та загадки про мову, думку.
Людська думка найбистріша і найсміливіша. Для людської думки немає віддалі. Не довго думав, а добре сказав. Що на думці, те й на язиці. Вміє зуби заговорити. Не пиво – диво, а слово. Будь господарем своєму слову. Знай більше, а менше говори. Треба знати, що де сказати. Холодним словом серце не запалиш.
Мовні загадки. 1. Що за знак – стрункий, мов спис. Він над крапкою завис, Спонука до поклику Хто ж бо він? (Знак оклику) 2. Злита з хвостиком ця крапка, Невелика, власне, лапка. Робить паузу, всім знайома. Як вона зветься? (Кома) 3. У нім три літери, та ба – Іде на ньому молотьба. А прочитай з кінця – і вмить Почне тобі мишей ловить. (Тік, кіт) 4. Вони для речення багато важать, Турботливо обіймуть, як дружки, І вставлені слова й цитату вкажуть, Давайте назвемо їх. Це ... (Дужки) VІ. Творча робота.
Виписати слова, які є означеннями до слова “мова”. Як вони характеризують нашу мову? Пояснити, чому для кожної людини рідна мова є найдорожчою й найкрасивішою. Яке значення має мова в житті народу? Я знаю: мова мамина – свята (М.Адаменко). Рідна мово материнська! Ти – душа мого народу! Відчуваю і усвідомлюю, яка це красива і м’яка мова! Одна вона у нас така – уся співуча і дзвінка. Буду я навчатись мови золотої.
Картка 1. З поданих пар слів утворити словосполучення. В кожному із них визначити головне і залежне слово. Рідний, слово; мова, материнський; урок, література; Україна, любити; навчатись, охоче; наполегливо, працювати. Диктант з коментуванням. Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Мова є одним з найцінніших скарбів кожного народу. Мова – дзеркало його душі. Батьківщина свого сина кличе найпростішим, неповторним вічним словом. Співучості джерельної води не може заздрити моя ласкава мова.
Картка 2. Вставити замість крапок пропущені букви. Українс..ка мова за своїми в..ражальними якостями, лексичними арсеналами, особливо муз..кальністю належить до найро..виненіший мов світу. Наша мова – як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до ві..чизни, і ярий гнів до ворогів, і вол..любні думи народні, і ніжні запахи рідної землі. Слово наше пр..багате і пахуче, ніби м’ята. Як в..селонька бл..скуча, пер..ливна, м..готюча, по моїй країні милій мова дивная дзв..нить.
VІІ. Підсумок.
1. Для чого людям потрібна мова? 2. Як людина все своє життя вчиться мови? 3. Чи багата українська мова?
ІІм-м
VІІІ.Узагальнення та систематизація вивченого. Просте речення. Двоскладне й односкладне речення
1. Бесіда про те, чим односкладні речення відрізняються від двоскладних, їхні види та роль у мовленні
ПРИГАДАЙТЕ! З чого складається граматична основа речення?
2. Колективна робота. Порівняйте речення правої і лівої колонок. У реченнях якої групи граматична основа складається з одного головного члена? Чи потрібен їм другий головний член? Порівняйте характер розповіді речень кожної пари. Поміркуйте, яка роль односкладних речень у мовленні та як їх можна відрізнити від двоскладних. 1. Люблю тишу. 1. Ялюблю тишу. ¯¯¯¯¯¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯¯¯ 2. Пахне травами. 2. Пахнуть трави. ¯¯¯¯¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯¯¯¯ 3. Яскраве сонце. 3. Світить яскраве сонце. ¯¯¯¯¯¯¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯¯¯
3. Колективний висновок: Особливості :
Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена речення, називається односкладним. Другий головний член односкладному реченню не потрібний, оскільки зміст речення і так зрозумілий. НАПРИКЛАД:
Отак пролечу сніжком над долиною (А. Малишко).
¯¯¯¯¯¯¯¯¯
До структури цього речення можна легко ввести підмет я, але потреби в цьому немає, бо дієслово пролечу вказує, що дія приписується саме 1-й особі однини (я пролечу).
Види речень
Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути поширеними і непоширеними, а також частинами складного речення. НАПРИКЛАД:
Роль у мовленні
Односкладні речення урізноманітнюють і збагачують мовлення. Ними можна передати думки, почуття, відтінки, які неможливо передати двоскладними реченнями.
Учитель: ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Головний член односкладного речення не можна називати підметом або присудком. Адже підмет і присудок взаємопов'язані (не можуть існувати один без одного), а в односкладному реченні є лише один головний член, який суміщає в собі функції і підмета, і присудка. Тому правильно казати так: односкладне речення з головним членом у формі підмета або присудка.
4. Колективна робота. Прочитайте речення, доведіть, що всі вони односкладні. З'ясуйте, у яких із них головний член речення означає дію, а в яких - стверджує наявність предмета. Які з речень поширені, а які - непоширені? 1. Люблю нести з криниці воду і не розхлюпати ні краплі (А. Каміннук). 2. Далекі стрічі вечорові. Росисті сутінки розлук (П. Василенко). 3. Навчи мене премудрості, навчи, моя сувора і ласкава Музо... (Марія Влад). 4. На небі зоріло (К. Гриневичева). 5. Багато зірочок блискучих розсипано по небесах (Л. Глібов). 6. Зимовий вечір. Тиша (Я. Тичина). 7. Ніч. Тиша. Біле, біле поле (В. Сосюра).
ІЗ СЕКРЕТІВ МОВОЗНАВСТВА Те значення, яке в двоскладному реченні передається двома головними членами - підметом і присудком, в односкладному реченні зосереджується в одному головному члені. Головний член односкладного речення називає предмет або явище і разом з тим стверджує його наявність, характеризує дію в її зв'язку з предметом, указує на відношення до дійсності. ПОРІВНЯЙТЕ: Я люблю музику. - Люблю музику.
5. Вибіркове письмо
І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому односкладні речення. Простежте, які з них допомагають уникнути зайвого повторення, а які - створюють лаконічність і динамізм розповіді. II. Випишіть односкладні речення, підкресліть у них усі члени речення.
ВЕРЕС І БДЖОЛИ Йду до лісу. Цвітіння вересу вчуваю в усьому: в ароматі повітря, в подиху леготу, в барвах неба. Він владарює на піщаних ґрунтах, там, де не цвіте жодна квітка... Од його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у єство, в свідомість. Гейзери цвіту. Фонтани холоднувато-гарячого багаття. Каскади райдужного сяйва. Дикі бджоли пораються на відділених ділянках, у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, а свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток* похапцем, поспішають... Незабаром задощить. Затуманить. Загрозує... І тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду (За А Камінчуком). * Взяток - збирання нектару і квіткового пилку бджолиною сім'єю за певний час (день, сезон). III. За виписаними односкладними реченнями усно перекажіть прочитане. Введіть у переказ невеликий опис лісу (2-3 речення). 6. Самостійна робота.
І. Спишіть складні речення, розкриваючи дужки. Підкресліть односкладні речення, які є частинами складних. 1. Уже йшлося до весілля, коли раптом ро(з,с)почалася війна (С. Музиченко). 2. Снігами землю зам(и,е)ло, яріли ще морозів жала (А. Луценко). 3. Поглянь: вуалі (біло)сніжні смагляві вишні надягли (Д. Іванов). 4. Сумно і смутно людині, кбли висихає і сліпне уява... (О. Довженко). 5. Йду по тонкому пам'яті льоду - і під ногами кришаться крижини (М. Ільницький). II. Обведіть кружком і схарактеризуйте сполучники, якими з'єднані частини складних речень.
6. Колективна робота
Замініть усно двоскладні речення синонімічними односкладними і навпаки. Простежте, як при цьому змінюється характер розповіді. 1. Птахи весело співають у затишному лісі (О. Квітневий). 2. Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум (В. Симоненко). 3. Я люблю мандрувати гірськими стежками (О. Квітневий). 4. Крізь туманову пелену видно зелено-чорний ліс (Д. Прилюк). 5. Йому захотілося малювати (Є. Товстуха).
Види речень
Залежно від значення та способу вираження головного члена односкладні речення поділяються на види.
7. Виконання контрольного тесту.
Користуючись схемою «Види односкладних речень» та відповідною таблицею на форзаці, установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами. Визначте, якими частинами мови виражені головні члени речень. Види односкладних речень: Односкладні речення: A. Означено-особове. 1. Друга пізнають у біді (Нар. творчість). Б. Неозначено-особове. 2. А в теплій хаті пахне свіжим хлібом (О. Пахльовська ). B. Узагальнено-особове. 3. Чудесна київська осінь (Остап Вишня). Г. Безособове. 4. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка ). Ґ. Називне. 5. Будем на осінь добрі й багаті (І. Жиленко).
8. Коментоване письмо.
І. Випишіть із поданих речень односкладні, підкресліть у них головні члени і в дужках зазначте, чим вони виражені (частину мови, а також, якщо є: відмінок, рід, число, особу, час, спосіб). У яких реченнях головний член за способом вираження нагадує підмет, а в яких - присудок? 1. Науки не носити за плечима (Нар. творчість). 2. На сизих луках скошено траву (М. Рильський). 3. Щасливий сміх голосно забринів на всю квартиру (С. Музиченко). 4. Стою увесь блакиттю оповитий (М. Боровко). 5. Кожен ніжний рух сердечний в пісню срібну переллю (Олександр Олесь). 6. Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна (І. Жиленко). 7. Щасливі щастя не шукають (Нар. творчість). 8. Повітря - мов настояний женьшень (Н. Гнатюк). II. Поясніть уживання тире в останньому реченні.
ВИСНОВКИ 1. Односкладні речення протиставляються двоскладним. При цьому вони можуть відрізнятися не тільки будовою, а й за значенням. 2. З-поміж односкладних протиставляються речення з головним членом у формі присудка (чотири види) і з головним членом у формі підмета (один вид).
IX. Домашнє завдання.
Виписати прислів’я, загадки, висловлювання про мову в зошит. Викон. впр.
Картка 1. З поданих пар слів утворити словосполучення. В кожному із них визначити головне і залежне слово. Рідний, слово; мова, материнський; урок, література; Україна, любити; навчатись, охоче; наполегливо, працювати. Диктант з коментуванням. Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Мова є одним з найцінніших скарбів кожного народу. Мова – дзеркало його душі. Батьківщина свого сина кличе найпростішим, неповторним вічним словом. Співучості джерельної води не може заздрити моя ласкава мова.
Картка 2. Вставити замість крапок пропущені букви. Українс..ка мова за своїми в..ражальними якостями, лексичними арсеналами, особливо муз..кальністю належить до найро..виненіший мов світу. Наша мова – як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до ві..чизни, і ярий гнів до ворогів, і вол..любні думи народні, і ніжні запахи рідної землі. Слово наше пр..багате і пахуче, ніби м’ята. Як в..селонька бл..скуча, пер..ливна, м..готюча, по моїй країні милій мова дивная дзв..нить.
