Каталог файлов

Украинский язык

Урок №5,6

Тема: Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістична роль

звуковідтворення в художніх текстах. Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків.

Мовознавча вікторина

• Дати обґрунтовані відповіді на запропоновані запитання.

1. З якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?

2. Скільки голосних звуків в українській літературній мові? Назвіть їх основні характеристики.

3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?

4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?

5. Які приголосні характеризуються за глухістю-дзвінкістю?

6. За місцем творення приголосні поділяються на…

7. За способом творення приголосні української мови поділяються на…

8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістюм’якістю?

Орфоепічний практикум.

Спостереження над мовним матеріалом

• Прочитати виразно текст, визначити слова, що виконують

емоційно-експресивну функцію. Виписати слова-звуковідтворення.

У кутку живе хіп-хап,

В нього безліч довгих лап, —

Ух!..

Тільки сутінь заляга,

Він лапища простяга, —

Ой!

Я хапаю за прута

Та по лапах, як кота, —

Бах!

А ніяких лап нема —

Тінь хитається сама…

Ха!..

                                     (Т. Коломієць)

• Підготуватися до виразного читання білого вірша.

                             РІДНА МОВА

В щільник чуттів і розуму зоря

Бджолою залітає; тихо

Завісу смутку розкриває пісня:

…Кру-кру,

Заки море перелечу —

Крилонька зітру…

О, рідна мово!

Причащаюсь

Біля твоїх джерел прозорих, чистих,

І набираюся п’янкої сили…

Твої багатства — невичерпні.

Пращур

І вепра полював, і печеніга

Відгонив за пороги. Біля ватри

Вирізьблював, мов з кременю, слова —

Добірні і важучі.

Землю

Орав оратай непочату, піт

Котивсь на тирсу,— і на крилах пісні

Його думки до сьогодні долетіли.

Виходила древлянка із колиби,

Схилялася лозою біля плоту,

Бо доля нелегка її ламала,

І виривалося з грудей зітхання

Пекучим словом…

                                                   (Є. Гуцало)

• Знайти випадки звуковідтворення й вказати їх стилістичну

роль.

Записати текст фонетичною транскрипцією. Назвати наявні

в ньому приголосні: за місцем творення; за способом творення;

за участю глосу й шуму; за твердістю-м’якістю. Охарактеризувати

приголосні звуки чотирьох виділених слів за всіма ознаками.

  Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Дослідження-відновлення

• Прочитати фонетичний запис слів. Відновити їх, записавши

орфографічно.

[музиека], [зйавилос'а], [шчас’т'а], [л’ікуван:а], [двойеи],

[вирошчеина], [беиж:урн’іс’т'], [р’із'б’ар], [с’імйа], [йедн’іст'],  

[джеиреило], [запор’ іж’:а], [веисеил'ац’:а], [над:н’іпр’аншчиена],

[п’ірйіна], [розйізд], [круйіз], [л’:ец’:а], [йув’ілей], [г’іл’:ачка],

[деил'ф’ін], [майстерн’іс’т'].

•  Назвати слова за поданою характеристикою звуків.

1. Голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіалізований,

ненаголошений; приголосний сонорний, передньоязиковий, дрижачий, твердий; голосний

заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований, наголошений; приголосний шумний,

глухий, задньоязиковий, проривний, твердий.

2. Приголосний сонорний, передньоязиковий, зубно-боковий, твердий; голосний переднього ряду,

середнього піднесення, нелабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий,

задньоязиковий, проривний, твердий; приголосний шумний, глухий, передньоязиковий,

африката свистяча, пом’якшений; голосний переднього ряду, високого (підвищеного) піднесення,

елабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений. 

Вибіркова робота

• Визначити звуки, що диференціюють лексичне значення поданих пар слів. Поділити пари
•  слів на групи, в яких приголосні розрізняються за: а) участю голосу й шуму; б) місцем
• творення; в) способом творення; г) твердістю / м’якістю;

д) кількома ознаками.

Туди — куди, голос — колос, колоти — полоти, полоти — пороти, день — пень, кігті — нігті, вибирати

— випираи, куди — сюди, балка — палка, гадка — гатка, дрючок — крючок, дріт — дріб, рити — лити,

злити — змити, жити — шити, лестити — пестити, поріг — доріг, рук — сук, мишка — пишка, ґава — кава,

праля — краля, праля — прала, сон — сом, гілля — рілля, кілля — зілля, мороз — морозь, раз — рак,

рад — ряд,вибирати — видирати, буває — буяє, зоря — моря, з’їхати —в’їхати.

Дослідження-аналіз

• Знайти звукообрази, що досягаються внаслідок звуковідтворення, та пояснити їх.

1. Гігантське місто витискає штанги — гуп-гуп, гуп-гуп…(Л. Костенко). 2. Колишися, калинонько,

колишися, зеленими листочками розпишися (М. Підгірянка). 3. Гуси крильми важкими лопочуть,

на льоту між собою ґелґочуть (М. Пригара). 4. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі

(М. Пригара). 5. На галяві озерце — кришталеве люстерце (Т. Коломієць). 6. Лопотіли крилами

й рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям

(В. Симоненко). 7. Жухне жах на ножах, на тривожних рубежах (І. Драч). 8. І він іде, і я собі іду.

Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає: ду-ду! (Л. Костенко). 9. Тихше. Тихше —

Хто це дише?.. (О. Олесь).

Фонетичний аналіз слів

•  Зробити фонетичний аналіз запропонованих слів за зразком.

Варіант 1: оновлюється, волелюбність, незбагненний, українська, агентство.

Варіант 2: зв’язаний, взаємність, нескінченний, велетенський, контрастний.

                       Зразок фонетичного розбору

Джмелі — джме-лі: 2 склади, відкриті [джмеил’і

д [дж] — приголосний, дзвінкий, твердий, африката

 ж-

м — [м] — приголосний, сонорний, твердий, губний;

е — [еи] — голосний, ненаголошений, переднього ряду, підвищеного підняття;

л — [л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний;

і — [і

] — голосний, наголошений, переднього ряду, високого підняття.

6 букв, 5 звуків

  Домашнє завдання

• Знайти в художній літературі 5 прикладів звуковідтворення.
•  Зробити фонетичний аналіз слів: шістнадцять, шістсот.

                Виконання тестових завдань

•  Знайдіть одну правильну відповідь.

1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються:

А то як [ее], то як [ие];

Б як [еи];

В як [ие];

Г як [і].

2. У яких випадках ненаголошений [о] вимовляється як [оу]?

А У всіх позиціях;

Б лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у];

В у всіх словах перед складом з наголошеним [у];

Г лише в деяких словах перед складом з ненаголошеним [у].

3. Приголосний [р] вимовляється:

А м’яко в усіх випадках;

Б твердо в усіх випадках;

В м’яко в кінці складу й твердо на початку складу;

Г твердо в кінці складу й м’яко на початку складу.

4. Приголосний [ц] вимовляється:

А м’яко тільки в кінці слів іншомовного походження;

Б твердо в кінці слів іншомовного походження та деяких вигуках;

В м’яко в усіх випадках;

Г твердо в усіх випадках.

5. Перед яким голосним усі приголосні вимовляються твердо?

А [о];

Б [у];

B [а];

Г [е].

6. Яке з тверджень правильне?

А Усі приголосні в українській мові перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко;

Б дзвінкі приголосні перед глухими вимовляються дзвінко, а в кінці слів — оглушуються;

В дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко, глухо вимовляється

лише приголосний [г];

Г дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів оглушуються, дзвінко вимовляється лише

приголосний [г].

Порівняльний аналіз мовного матеріалу

•  Прочитати слова українською і російською мовами. Пояснити

різницю у вимові цих слів.

Українська мова                                        Російська мова

        віз                                                                       воз

        лоб                                                                     лоб

       город                                                                   город

        рід                                                                        род

        рів                                                                        ров

        вода                                                                      вода

        лід                                                                         лед

        лізти                                                                     лезть

       прибій                                                                   прибой

       слабкий                                                                слабый

         солодкий                                                            сладкий

          вулиця                                                                улица

         ферзь                                                                   ферзь

         нація                                                                    нация

Орфоепічний практикум

• Прочитати вірш, дотримуючись норм літературної вимови.

Особливу увагу звернути на вимову напівпом’якшених [в’], [ф’], [ч’], [б’].38  

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…

Тих відлітань сюїта голуба…

Натягне дощ свої осінні струни,

Торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко,— рученьки вербові! —

По самі плечі вкутані в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

Ту, без якої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини,

Зіграй усе, що я тебе прошу.

Я не скрипичний ключ, а журавлиний

Тобі над полем в небі напишу

                                                  (Л. Костенко)

  Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Дослідження-диференціація

•  Переписати слова, вставляючи, де потрібно г або ґ.

(Ґ, Г)айок, (ґ, г)алас, (ґ, г)ава, (ґ, г)андж, (ґ, г)алицький,

(ґ, г)аньба, (ґ, г)и(ґ, г)нути, (ґ, г)ирли(ґ, г)а, (ґ, г)ала(ґ, г)ан,

(ґ, г)рунт, (ґ, г)іркий, (ґ, г)ість, (ґ, г)енарал, (ґ, г)удзик, (ґ, г)уля,

(ґ, г)едзь, (ґ, г)оден, (ґ, г)одина, (ґ, г)лухий, (ґ, г)лей, (ґ, г)ніт,

(ґ, г)речний, (ґ, г) рецький, (ґ, г)риміти, (ґ, г)атунок.

Розподільне письмо

• Записати в лівий стовпчик слова, де літерою в позначено звук

[в], а в правий — де літера в позначає звук [у] нескладовий.

Вступ, вовк, вовтузитися, дівчина, ввійти, робив, давно, вовк, бував, товар, смакував, півострова,

вчора, вітер, дзвенять, важкий, взував, ввесь, вервечка, булава, вовна, ввібрати, вепр, восьминіг.

Дослідження-аналіз

•   Простежити, змінюючи швидкість мовлення, чи залежить вимова звуків у наведених
• словах від темпу мовлення. Результати спостережень проаналізувати. Правильну вимову
• виділених слів відтворити з допомогою транскрипції 

Виїжджати, попереджати, розкопати, святковий, осінній, з’їдуться, тішишся, зіщулитися, питаються,

одинадцять, шістнадцять, чотирнадцять, зчепити, щільно, розщедритися, непомітно,

розповсюджувати, з викрутасом, бур’ян, буря, бюрократія, п’янкий, морквяний, що, знаєшся.

Лінгвістичне дослідження  

•  Записати текст фонетичною транскрипцією. З’ясувати, якими

засобами передається м’якість приголосних [д'], [т'], [з'], [с'],[ц'], [дз'], [л'], [н'], [р'].

Варіант 1

Помережав вечір кучерявий

льодяними ґратами вікно.

Жовтожарні там горять заграви,

голубе кипить вино.

А за ґратами останню мичку

допрядає скалоокий день.

Бачу усміх твій крізь сніжну мжичку,

чую голос вітряних пісень.

(М. Драй-Хмара)

Варіант 2

Уже дзвенять і ніжно врунять,

Шумлять березові гаї,

А журавлі летять і струнять,

Пливуть у вишині.

Глибоке небо синє-синє,

В тонкім мереживі гілля.

Хмарки, неначе ластовиння

Чи перламутрова луска

(С. Бен)

  Домашнє завдання

• Скласти висловлювання на тему «Звуки рідної мови»