Украинская литература
Урок № 4 .
Тема. І. С. Нечуй-Левицький. Повість «Кайдашева сім’я». Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей
Мета: допомогти учням сприйняти й зрозуміти зміст твору, його проблематику, художні особливості,
естетичну красу; розвивати навички роботи з текстом, виділення головних епізодів, їх коментування та оцінювання; виховувати повагу до батьків, до людської гідності.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; сцени з вистав.
Теорія літератури: проблематика, художні особливості.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
«Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!» — так захоплено відгукувався про повість І. Нечуя-Левицького Михайло Коцюбинський. Яке ж враження справив твір на вас, чому його називають «сміхом крізь сльози» — про це поговоримо на сьогоднішньому уроці.
ІІ . Оголошення теми й мети уроку
ІІІ . Актуалізація опорних знань учнів
1. Обмін враженнями щодо прочитаного.
— Що привернуло вашу увагу, що розсмішило, а що засмутило?
2. Складання «сюжетного ланцюжка».
(Учні продовжують складати «сюжетний ланцюжок» твору за прочитаними вдома розділами.)
V розділ
По дорозі до млина Лаврін знайомиться з дівчиною своєї мрії. Побачення з Мелашкою. Сватання.
Кайдаші їдуть на оглядини до Балашів на Западинці. Весілля
VI розділ
Спочатку Мелашка жила, як у раю. Далі свекруха почала лаяти Мелашку, яка не справлялася з важкою хатньою роботою. Кайдаш сварився із жінками за те, що обід не був готовий вчасно. Мелашка скаржиться своїй матері, свариться з Мотрею. Мелашка йде на прощу й не повертається, залишається там у наймах,
Кайдаші вирушають у Київ і повертають Мелашку
VII розділ
Свекруха й невістка помирилися, але Лаврін перестав слухати батька, хотів сам господарювати. Старий Кайдаш запиячив до «білої гарячки» й утопився розвиток дії, кульмінаційні моменти
VIII розділ
Старого Кайдаша поховали й стали ділити спадщину. Сварка за землю, позов у волость. Сварка Мелашки й Мотрі за сміття в сінях. Сварка за курей, що неслися на чужому горищі. Сварка за розбитий дитиною кухоль. Побиті горщики. Мотря виколола свекрусі око. Позов у волость. Відділення хати Карпа. Тимчасове перемир’я, спільна робота братів у полі. Карпа обирають десяцьким. Громада розкопує «клятий горб». Історія з громад-
ським шинком
IX розділ
Зима й весна, прожиті в злагоді. Покльовані Мелашчині огірки. Стара Кайдашиха перебила ногу півневі Мотрі.
Мотря перебила спину Лаврінову кабанчику. Маруся прибила Мотриного півня і вкинула собі в борщ. Сварка між сім’ями: закриті в хлів Лаврінів кабан і Карпів кінь, Карпо піднімає руку на матір. Суд у волості. Карпо вибачається. Сварка за грушу. Примирення, коли груша всохла
3. К оментар учителя.
У першій редакції повісті розв’язка була іншою: груша все розросталася і все призводила до сварок між сім’ями братів Кайдашів.
IV. Форму вання вмінь та навичок
1. Міні-диспут.
«Чи вірить читач, що разом із засохлою грушею припинилися сварки між Кайдашами?»
2. Міні-дослідження. Складання таблиці.
«Що дає підстави визначати твір “Кайдашева сім’я” як соціально-побутову повість, реалістичний твір?»
Соціальне Побутове
Бідність селянства, темнота, забобон-
ність, відсутність культурного впливу;
пияцтво.
Роз’єднаність, байдужість до громад-
ських справ (історія з горбом).
Малоземелля.
Довірливість і зрадливість у громадсько-
му житті (історія з викупом шинка.)
Високі податки, наймитування
3. І нтерактивна вправа «Мозковий штурм».
(Учні роблять висновки в ході інтерактивної вправи.)
О р і є н т о в н і в і д п о в і д і
— Твір цілком реалістичний, тому що правдиво, об’єктивно й усебічно відображає дійсність, типові характери в типових обставинах; відтворює життя «у формах самого життя».
— Показуються соціальні процеси та явища в пореформеному селі другої половини XIX ст., їх вплив на свідомість селян.
— Змальовуються деталі життя, побуту, звичаїв українського села. Це дає підстави для визначення твору як соціально-побутової повісті.
4. Пошуково-дослідницьке завдання.
Визначте, які проблеми, порушені у творі І. Нечуя-Левицького, є тогочасними, а які — вічними.
Тогочасні проблеми Вічні проблеми
Злиденне життя селян; непомірні податки; руйнування патріархального укладу села; темнота і забобонність селян; недосвідченість у громадських справах
Батьків і дітей; добра і зла; кохання; сімейних стосунків; людської гідності
5. Проблемні запитання до учнів.
— У чому криється проблема стосунків батьків та дітей часів І. Нечуя-Левицького і подібна в наш час? (У другій половині ХІХ ст. (у селі) — проживання дорослих дітей з батьками, вимога повного підкорення старшому; малоземелля, бідність; малий життєвий простір (тісні хати), дві-три господині в домі і т. ін.; егоїзм.
У наші часи — відсутність окремого житла, безробіття, залежність від матеріальної допомоги батьків, лінощі, егоїзм.)
— Які шляхи подолання цієї проблеми в наш час ви бачите?
(Реальна й систематична підтримка молодих сімей з боку держави; працелюбність, прагнення до фінансової незалежності, повага до старших, розуміння того, що батьки свій обов’язок виконали,
настала черга дітей виконувати свої щодо батьків.)
V. Підбиття підсумків уроку
І нтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення.
«Мене зацікавила проблема …»
«Твір “Кайдашева сім’я” звучить по-сучасному, тому що …»
«Я помітив (помітила), що …»
VІ. Домашнє завдання
Підготуватися до характеристики образів (зробити виписки), розмови про художню майстерність автора «Кайдашевої сім’ї».
Індивідуальне завдання: підготувати виступи-інсценівки. | 
