История Украины
Урок 5
Тема. Берестейська унія
Мета: охарактеризувати становище української православної церкви в другій половині XVI ст., визначити суть Берестейської церковної унії, пояснити причини та наслідки утворення греко-католицької церкви; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, на основі
чого робити певні висновки та узагальнення, визначати суть та значення історичних подій, брати участь у дискусії, аргументувати з посиланням на джерела інформації свою позицію.
Основні поняття: «унія», «криза», «православна церква», «католицька церква», «Берестейська унія», «полемічна література».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда
1. Пригадайте, що таке Реформація і Контрреформація.
2. У чому виявився їхній вплив на українські землі?
3. Поясніть терміни: «єзуїти», «єзуїтські школи», «соцініанство», «церковне братство», «братські школи».
4. Яку діяльність проводили братства?
5. Чи можна стверджувати, що вона ґрунтувалася на ідеях Реформації?
6. Яким було становище Української православної церкви у середині XVI ст.?
7. Як змінилося воно після укладення Люблінської унії?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Ще з моменту розколу християнства 1054 року на православну та католицьку гілки ідея унії (об’єднання) двох церков завжди знаходила своїх прихильників.
На Флорентійському соборі 1439 р. навіть було проголошено унію, тобто об’єднання Східної та Західної церков. Однак Флорентійську унію не вдалося втілити в життя. Згодом посилився інтерес папського престолу до церковної унії.
Сталося це після Тридентського собору (1544–1563), коли зміцнилися позиції католицької церкви в боротьбі проти Реформації.
У Речі Посполитій активну пропаганду унії розгорнуворден єзуїтів.
У 1577 р. вийшла друком книга палкого її прихильника єзуїта Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви». Представники папи римського обговорювали унійне питання з окремими православними магнатами. Питання про унію католицької та православної церков набуло особливої популярності після укладення Люблінської унії 1569 р.
Проблемне запитання
• Як ви вважаєте, чому саме після укладення Люблінської унії питання про об’єднання двох церков стало актуальним і знаходило своїх прихильників як серед польського, так і серед українського населення?
Обговорення питання відбувається за допомогою вправи «Два–чотири–разом». Спочатку діти обговорюють це завдання в парах, потім у малих групах по чотири учні, а після цього — у великих групах. По закінченні виконання завдання кожна із цих великих груп презентує результати своєї роботи. Усі думки учнів записуються на дошці.
Орієнтовні відповіді учнів
– Становище української православної церкви після прийняття Люблінської унії ще більше ускладнилося.
– Починається активне ополячення та окатоличення українського населення.
– Виникає необхідність протистояти ополяченню української еліти.
– Необхідно було досягти зрівняння прав українського й польського духовенства.
У ч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці ми саме й зупинимося на передумовах церковної унії, а також з’ясуємо, коли і за яких обставин вона відбулася та які наслідки мала для України.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Як уже зазначалося, після укладення Люблінської унії популярність ідей уніатства в Речі Посполитій посилилася. Православ’я поступово втрачало свої позиції, і це відбувалося на тлі зміцнення позицій католицизму. Метою унії на даному етапі стало приєднання православної церкви до католицької з обов’язковим визнанням верховенства
папи римського. За цієї умови Ватикан розширив би сфери впливу на Схід і помітно збільшилися б церковні володіння. Цю унію активно підтримував польський король,
бо вона відкривала шлях до окатоличення українського населення. А в якому ж стані перебувала Українська православна церква? Як її діячі ставилися до ідеї церковної унії?
Щоб з’ясувати ці питання, учитель організовує роботу учнів зі схемою та документами.
Робота з документами
Документ 1
«Криза православної церкви створила передумови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й появу в її середовищі прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я К. Острозький у своєму листі до Папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. І хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних це шлях до привілеїв і посад, для інших — зрівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури), наслідок для православ’я був один — різке звуження каналів матеріальної підтримки». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. —С. 120–121)
Запитання
1. Як автор пояснює причини занепаду Української православної церкви?
2. На основі даного документа визначте ставлення діячів православної церкви в Україні до питання про унію.
3. Чому вони схвально ставилися до об’єднання православної і католицької церков?
4. Як ви думаєте, на яких умовах вони пропонували це зробити?
Документ 2. Із книги польського проповідника Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»
«...Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».
Запитання
1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до унії.
2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?
Робота зі схемою
Завдання учням
1. Охарактеризуйте становище Української православної церкви в другій половині XVI ст.
2. Що спричинило її кризовий стан?
Робота з таблицею
|
Передумови церковної унії
|
|
1. Українська православна церква переживала кризовий стан.
2. В українському суспільстві поширювалися процеси церковного єднання.
3. Поява в Україні прихильників церковної унії.
4. Посилення процесу окатоличення та ополячення українського населення після Люблінської унії.
5. Перехід частини української шляхти до католицької віри з різних причин:
а) цим відкривався шлях до привілеїв бо посад;
б) отримання рівних з поляками прав;
в) прилучення до польської культури.
6. Різке звуження каналів матеріальної підтримки церкви.
7. Активне проникнення світської влади в церковне життя.
8. Відкривався доступ до вищих церковних ієрархій світським особам, які переймалися лише матеріальними інтересами.
9. Деградація та дезорганізація церковних ієрархів. Занепад православної церкви, яка вже не могла бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя
|
У ч и т е л ь. Ідея церковної унії набувала все більшого поширення в українському суспільстві. З’явилися її прихильники та противники, які висловлювали свої пропозиції та відстоювали свої позиції. Ці суспільно-політичні події зумовили появу полемічної літератури — численних публіцистичних творів з проблем церковно-релігійного життя, зокрема становища православної церкви в Україні та ідей уніатства. Полемічні трактати писали як противники, так і прихильники унії. Більшість українських письменників-полемістів відстоювали права православної церкви й протистояли насадженню католицизму та ідеям уніатства.
Робота з уривками із полемічних творів
Документ 3. Уривок з поеми Севастяна Кленовича «Роксоланія»
Русь зберігати свої прадавні закони уміє,
З того шляху не звертає, що почала ним іти.
Звичаї всі береже, що була переймала від Сходу,
Віри, яку прийняла, держиться вірно й тепер.
В Римі, буває, не раз ті звичаї не до вподоби,
Й кидають гнівно громи часом вони на таке,
Що зберігають нащадки, старих заповітів не зрікшись,
Що простодушність людська переказала здавен.
Дивно, одначе, як руси дотримують довгого посту,
Перед святами вони ходять тверезі завжди.
Голод тамують у них не м’ясом, а їжею тою,
Що її поле дає і невеличкий город...
Інше ми бачим життя у єретиків, що відкрили
Розкошам всяким шляхи, чреву волю дали.
Днину, яку нам пристало з плачем і сльозами вітати,
Днину, коли ти помер, Христе, й нам смутку завдав,
Днину, коли було б слід ганебних наїдків зректися,
Шлунок аби не радів, сповнений м’ясом смачним, —
Днину цю єретики відзначають великим бенкетом...
В час, як погаснути б мав всякого вогнища жар.
(Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 302)
Запитання
1. Поясніть назву твору С. Кленовича. Визначте його основну ідею.
2. Як автор характеризує становище української православної церкви?
3. Як ви вважаєте, якою була позиція С. Кленовича щодо церковної унії?
Документ 4. Уривок із трактату М. Смотрицького «Тренос»
«Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій! Біда мені... Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на ногах, ланцюг на стегнах, меч над головою двосічний, вода під ногами глибока, огонь з боків невгасимий, звідусіль волання, звідусіль страх, звідусіль переслідування. Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і в земних безоднях. День у болістях і ранах, ніч у стогнанні й зітханні. Колись гарна й багата, тепер споганіла й убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і опечалена». (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 288)
Запитання
1. У зв’язку з чим спалахнула літературна полеміка?
2. Як М. Смотрицький у своєму творі «Тренос» описує становище православної церкви та України?
Документ 5. Уривок з твору І. Вишенського «Вельможним їхнім милостям панам...»
«Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і чините спраглими бідних підданих, котрі носять той самий образ Божий, що й ви; на сиріт церковних і їхнє прогодування подане від благочестивих християн грабуєте і з гумна стоги та обороги тягнете, самі з того зі своїми слугами годуєтесь, їхній труд та піт кривавий, лежачи та сидячи, сміючись та граючи, пожираєте... самі зі своїми гістьми пересичуєтесь, а сироти церковні голодні і спраглі, а бідні піддані у своїй неволі річної потреби не можуть задовольнити, з дітьми у скруті, їжу собі уймають, боячись, щоїм хліба до наступного врожаю не вистачить.
Чи було, що ви одягали голих? Чи не ваші милості самі оголюєте:з обори коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте; податки грошові, податки поту й труду від них витягуєте; із них з живого лупите, оголюєте, мучите, морите, гоните...» (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 283)
Запитання
1. Що ви дізналися про письменника-полеміста Івана Вишенського?
2. За що він докоряє духовним і світським панам у своєму творі?
У ч и т е л ь. Активізації унійного руху в другій половині XVI ст. сприяли два чинники:
1. Розгортання діяльності єзуїтів на території Польщі, заснування великої кількості єзуїтських шкіл, що призвело до розвитку полемічної літератури. Багато талановитих проповідників працювали на ідею унії (Венедикт Гербест, Петро Скарга).
2. У 1582 р. Папою Григорієм ХІІІ була проведена «календарна реформа», що поглибила розкол суспільства, тому що суттєво розвела у часі релігійні свята православних і католиків.
|
Умови Берестейської унії
|
|
• Українська церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську літургічну мову, право на заміщення митрополичої та єпископських кафедр, вживання старого (юліанського) календаря, нижче духовенство і надалі зберігало право одружуватись.
• Визнавалась зверхність папи римського як першоієрарха усієї християнської церкви, та були прийняті догми католицької церкви.
• Православне духовенство, що визнало рішення Берестейської унії, було зрівняне в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків та виконання інших повинностей.
• Єпископам були обіцяні місця у сенаті Речі Посполитої, але ця обіцянка не була виконана урядом.
• Шляхта та міщани, що прийняли унію, також урівнювались у правах з католиками латинського обряду та отримали право обіймати посади у державних та міських урядах
|
Одразу ж після Берестейського собору з восьми єпархій Київської митрополії унію прийняли шість: Київська, Володимир-Волинська, Турово-Пінська, Луцька, Холмська і Полоцька. Перемишльська та Львівська єпархії прийняли її згодом — відповідно у 1692 та 1700 роках.
Наслідки Берестейської унії для України учні визначають, опрацьовуючи документ.
Робота з документом
Документ 8
«Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами... Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.
Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву із кризи». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 123)
Запитання
1. Поясніть, як і чому виникла греко-католицька церква.
2. Якими, на думку автора, були наслідки Берестейської унії 1596 р. для України?
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Евристична бесіда
1. Як ви вважаєте, чи була церковна унія на той час необхідною?
2. Чи можливо було розв’язати суперечки тогочасного церковного життя іншим шляхом? Свою думку доведіть методом «ПРЕС».
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф 4 за підручником, вiдповiсти на запитання на стор. 33
2. Підготувати повідомлення:
1) «Звичаї українських козаків»;
2) «Дмитро Вишневецький».
|
