Украинский язык
Уроки № 3- 4
Тема: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ.
Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису,
зокрема про будову словосполучення й речення
як основних синтаксичних одиниць; формувати загальнопізнавальні
вміння розрізняти словосполучення й речення, визначати головне і залежне слова у словосполученнях, головні та другорядні члени в реченнях;
розвивати творчі вміння будувати синтаксичні словосполучення й добирати фразеологічні за опорними словами; виховувати шанобливе ставлення до української
мови.
Структура модуля
І. Організаційний момент
ІІ. Установчо-мотиваційний етап
1. Психологічна настанова щодо повторення вивченого про словосполучення
й речення, пряму мову, структуру тексту, типи і стилі мовлення в 5 класі.
2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учитель пропонує шестикласникам звернути увагу на основні поняття з теми (запис або таблиця на дошці).
Словосполучення
Речення
Головні члени речення:
підмет і присудок
ІІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа й робота з ним
Мова — це коштовний скарб, набутий віками нашим народом, його невичерпне духовне багатство.
П. Панч
ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого
1. Колективна робота з текстом
Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення.
Наша українська мова — це одна із шести тисяч мов сучасного світу. Люди, що розмовляють цими мовами, можуть мати однакові думки та почуття, але виражають їх по-різному своїми мовами, як схожими одна на одну, так і зовсім не схожими. Усі люди незалежно від кольору шкіри однакові за будовою свого тіла, але чомусь вони розмовляють різними мовами і без навчання не можуть розуміти один одного. На це питання в історії людства були різні відповіді. Навіть сучасна наука не може з’ясувати, чи була в прадавніх предків теперішніх людей одна спільна мова, чи в різних краях світу, де проживали предки, склалися різні мови (За А. Білецьким).
- Виписати по 2–3 словосполучення, що відповідають таким моделям:
«прикметник + іменник», «займенник + іменник», «дієслово + іменник»,
«дієслово + займенник», «дієслово + прислівник». Указати на те, як зв’язане
залежне слово з головним: а) за змістом; б) за змістом і граматично.
- Зробити синтаксичний розбір третього речення.
2. Творче дослідження на основі класифікації мовних понять
-Дослідити, які сполучення слів не є словосполученнями. Записати подані сполучення у три колонки: а) підмет і присудок; б) слова, з’єднані сурядним сполучником; в) іменник з прийменником.
Мова і нація; мова як цінність; гуманітарні науки; про мову; твір про мову; загальне мовознавство; мова й мовлення; засіб спілкування; з перекладу; мова розвивається; для взаєморозуміння; газети й журнали; до мовознавства; мови поширені; фонетика і графіка; люди спілкуються; структура мови; досліджувати мову.
3. Виписати словосполучення й зробити їх синтаксичний розбір:
1) назвати головне й залежне слова, поставити питання; 2) визначити,
якими частинами мови виражено головне й залежне слова;
3) указати на те, як зв’язане залежне слово з головним.
4. Дослідження — творче конструювання
Утворити пари словосполучень з опорними словами так, щоб у кожній
були синтаксичне й фразеологічне словосполучення. Скласти
з ними речення.
Зразок. Бачити товариша — бачити наскрізь (розпізнавати чиї-небудь
наміри).
Взяти ..., вбивати ..., вести ..., спільна ..., розумна ..., говорити ... .
. Дібрати до фразеологічних словосполучень синонімічні сполучення
слів. З’ясувати відмінність фразеологічних словосполучень від синтаксичних.
. Скласти речення з поданих у початковій формі слів. Що для цього необхідно змінити чи додати?
1) Український, народ, творити, свій, мова, століття, заносячи, мовний,
скарбниця, добірний, нектар, слово (І. Вихованець). 2) Мова, є, найгеніальніший,
наслідок, матеріальний, духовний, діяльність, багато, поколінь
(Г. Нудьга). 3) Ранній, дитинство, глибокий, старість, людина,
невіддільно, пов’язаний, мова (І. Вихованець).
. Підкреслити в реченнях граматичні основи. Визначити, якими частинами
мови виражені підмет і присудок.
Вибіркова робота з елементами аналізу
. Виразно прочитати. Визначити тематику речень і жанр усної народної творчості, до якого вони належать. Усно виділити граматичні основи. Виписати спочатку речення з повною граматичною основою (підметом і присудком), потім — з одним головним членом.
1) Добре слово варте задатку. 2) Дружи з розумним — не будеш дурнем.
3) За грамотного не розписуйся. 4) Знання роблять життя красним.
5) Знання за плечима не носять. 6) Мудрим ніхто не родився, а навчився.
7) Мудрій голові достатньо два слова. 8) Наука в ліс не веде, а з лісу
виводить. 9) Не вчи орла літати, а солов’я — співати. 10) Розум — скарб
людини (Нар. творчість).
. Індивідуальне завдання. Скласти усне висловлювання на тему «Розум
— скарб людини», використовуючи подані вислови.
V. Систематизація й узагальнення знань
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Що називається словосполученням? Яку структуру воно має і як
зв’язуються слова в ньому?
2. Яку роль виконує словосполучення в мовленні? Чим воно відрізняється
від слова? речення?
3. Які ознаки властиві реченню?
4. Що називається граматичною основою речення? На які види поділяються
речення за характером вираження граматичної основи?
VІ. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення
до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення
теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
VII. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань
Ознайомлення шестикласників зі структурою спілкування
Ситуація спілкування
Висловлювання
Мета спілкування (повідомлення, спонукання, з’ясування)
Форма мовлення (усна / писемна)
Вид мовлення (монолог / діалог)
Адресант (мовець) Адресат (слухач)
Тема й основна думка
Умови (місце й час) спілкування
. На основі опрацьованої схеми зробити висновок: від чого залежать наші висловлювання? (Висловлювання залежать від того, де відбувається процес спілкування, з ким і з якою метою...)
Визначення рівня усвідомлення теоретичного матеріалу
Згрупувати слова і сполучення слів у дві колонки: а) ті, що вказують
на неофіційні (побутові) стосунки; б) ті, що вказують на офіційність
процесу спілкування.
Удома; на роботі; у школі на уроці; у школі на перерві; під час екс
курсії в музеї; на прогулянці; у магазині; у поліклініці; у громадському
транспорті; у бібліотеці; в гостях у друга; на класних зборах.
. З’ясувати значення слів спілкування, повідомлення, вплив. (Спілкування — обмін інформацією (думками, враженнями) за допомогою
мовних засобів. Повідомлення — те, що сповіщається комусь в усній
чи письмовій формі. Вплив — дія, яку певна особа виявляє стосовно
іншої особи).
. Записати сполучення слів у такій послідовності: а) сполучення слів,
що виражають процес спілкування; б) процес повідомлення; в) процес впливу.
Відповідати на уроці української мови; вітатися з друзями; робити зауваження однокласнику; ділитися літніми враженнями з однокласниками; робити повідомлення на занятті мовного гуртка; пояснювати задачу товаришу по парті; запрошувати друзів у похід; розповідати казку молодшому братові.
Визначення диференційних ознак видів мовленнєвої діяльності
. Указати на вид мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання, читання, письмо), скориставшись поданими характеристиками:
1) почерк, зв’язно, зміст висловлювання, писемне мовлення, писати
зі скороченнями, записувати, рукопис;
2) голос, мовлення, слово, виступ, план мовлення, зміст висловлювання, думка;
3) читати мовчки, читати вголос, підкреслювати, робити виписки, конспект, зміст висловлювання;
4) слухати, зміст висловлювання, запам’ятовувати, співрозмовник, значення, зміст.
Коментар учителя. Мовлення передбачає не лише вміння говорити
(усне мовлення) і писати (писемне мовлення), але й слухати (сприймати
усне мовлення) і читати (сприймати писемне мовлення). Зверніть увагу!
У характеристиці всіх видів мовленнєвої діяльності — говоріння, слухання, читання, письма — спільним є зміст висловлювання, який потрібно
донести до співрозмовника (у процесі говоріння, письма) або зрозуміти
з чужого висловлювання (у процесі слухання, читання).
Вибірково-розподільний диктант (робота за варіантами)
. Вибрати й виписати тільки ті сполучення слів, які характеризують:
1) процес читання; 2) процес письма.
Читати мовчки, записувати думку, складати план мовлення, розуміти зміст висловлювання, писати грамотно, читати швидко, оформлювати думки логічно, послідовно, робити виписки, вести конспект, писати охайно.
. Яка різниця між говорінням і письмом? Свою відповідь обґрунтувати.
. Які види мовленнєвої діяльності належать до усної форми мовлення,
які — до письмової. Заповнити таблицю.
Форма мовлення Види мовленнєвої діяльності
говоріння слухання
читання письмо
Завдання на зіставлення
. Визначити, якими видами читання (вивчаюче, ознайомче) ви будете
користуватися у поданих ситуаціях.
1. Ви отримали газету і знайомитесь з її змістом.
2. Ви придбали три різні газети, уважно прочитали одну, інші — лише
проглядаєте.
3. Ви готуєте цікаве повідомлення і шукаєте в книжках потрібний матеріал.
. Подумати і дати відповіді на питання: 1) Що значить добре читати?
2) Що значить уміти читати? 3) За яких умов читання є засобом пізнання світу?
. Розіграти діалог з товаришем по парті: поцікавитись, чи любить він
читати; які книжки читає; як читає; скільки часу відводить щодня
на читання літератури. Дати поради однокласнику, як навчитися розуміти зміст висловлювання. Під час складання діалогу ознайомитись з основними правилами спілкування.
Основні правила спілкування
. 1. Прагніть до того, щоб спілкування з вами було приємним і корисним.
2. Будьте ввічливими і доброзичливими у спілкуванні. Уважно слухайте співрозмовника.
3. Говоріть про те, що може бути цікавим для адресата ваших висловлювань. Ураховуйте вік, характер, інтереси співрозмовника.
4. Поважайте і намагайтеся зрозуміти переконання співрозмовника.
Не перебивайте його.
5. Не вживайте грубих слів. Не говоріть надто голосно.
VIII. Виконання ситуативних завдань
1. Уявіть ситуацію: ви прийшли до бібліотеки. Схарактеризуйте умови спілкування: назвіть учасників спілкування (адресата й адресанта), форму мовлення (усна чи письмова), вид мовлення (діалог чи монолог), умови спілкування (офіційна чи неофіційна
обстановка).
2. Уявіть ситуацію: ви завітали до фотосалону. Складіть й розіграйте діалог з товаришем по парті, використавши подані тематичні слова
Сфотографуватися на пам’ять. Кольорові фотографії. Чорно-біле
зображення. Фотографії на документи. Розміри: три на чотири, шість на дев’ять, дев’ять на дванадцять. Сфотографуватися всім класом. Фотоальбом. Термінова фотографія. Якісне зображення. Одна (дві, три, чотири) фотокартка.
IX. Узагальнення зробленого на уроці
Учням пропонується дати відповідь на питання: Що, на вашу думку,
легше — слухати, читати, говорити чи писати?
X. Домашнє завдання
1. Виписати з художньої літератури 3–4 речення з одним головним членом.
Зробити синтаксичний розбір одного з них (на вибір).
2. Скласти невеликий текст на тему «Краса осіннього парку». У реченнях,
ужитих у творі, виділити граматичні основи. Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх синтаксичний розбір.
| 
